14.09.2022
Урок № 4
Тема: Надзвичайні ситуації техногенного та соціального характеру.
Поняття про надзвичайну ситуацію. Класифікація надзвичайних ситуацій
Універсальними причинами надзвичайних ситуацій офіційні джерела перш за все називають аварії, стихійні лиха, катастрофи, що знаходить своє підтвердження у визначенні й самого терміна «надзвичайна ситуація» у законах України, підзаконних актах та державних стандартах України. Вони визначають надзвичайну ситуацію (НС) як порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою, епідемією, стихійним лихом, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, а також до зараження навколишнього середовища.
Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.
Основним критерієм для визначення будь-якої небезпечної події як надзвичайної ситуації стають встановлені державою залежно від реальних соціально-економічних умов кількісні показники наслідків та матеріальних і технічних ресурсів, необхідних для їх ліквідації.
Аварія на Чорнобильській АЕС. Київська область, 26 квітня 1986 р.
Залізнична аварія із пожежею та викидом жовтого фосфору. Львівська обл., 16 липня 2007 р.
Надзвичайні ситуації залежно від характеру причин їх виникнення поділяються на класи (техногенний, природний, соціально-політичний та воєнний) і підкласи (аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викиданням небезпечних хімічних речовин та ін.).
Класифікація надзвичайних ситуацій забезпечує ведення державної статистики й організації взаємодії міністерств і відомств при вирішенні питань, пов’язаних з оцінкою подій, що сталися або можуть статися, та при визначенні шляхів реагування на ції події.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв’язку та телекомунікацій, гідродинамічні аварії та ін.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади; захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об’єктів атомної енергетики; реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна; викрадення, знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників; установлення вибухового пристрою в багатолюдних місцях; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об’єктів їх зберігання; виявлення застарілих боєприпасів; аварії на складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення; нещасні випадки з людьми і т.д.
Теракт «9/11» за участю двох літаків, спрямованих на офісні будівлі. США, Нью-Йорк, 11 вересня 2001
Японське місто Хіросіма після ядерного бомбардування 6 серпня 1945 р.
2. Рівні надзвичайних ситуацій. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій
За критеріями територіального поширення надзвичайні ситуації залежно від обсягів заподіяних або очікуваних матеріальних збитків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації та кількості людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено понад 3 доби, встановлюються чотири рівні: державний, регіональний, місцевий та об’єктовий.
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта.
До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.
Надзвичайна ситуація об’єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.
Загальні ознаки надзвичайної ситуації:
• наявність або загроза загибелі людей;
• значне погіршення умов життєдіяльності;
• істотне погіршення стану здоров’я людей;
• заподіяння економічних збитків.
При класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями враховуються:
• кількість загиблих внаслідок надзвичайної ситуації;
• кількість постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації;
• розмір завданих збитків;
• кількість населення, в якого було порушено нормальні умови життєдіяльності.
Серед основних причин, що впливають на збільшення масштабів наслідків надзвичайних ситуацій, слід визначити рівень технічного стану підприємств, концентрацію виробництва та населення у великих промислових містах, прорахунки та недоліки в розміщенні виробництва, організацію потенційно небезпечного виробництва в зонах можливих катастроф природного характеру.
У деяких випадках причиною виникнення катастрофічних лих є дії самих людей. Наприклад, ландшафтні пожежі виникають внаслідок недотримання населенням правил пожежної безпеки; повені, засухи і обміління рік — у результаті непродуманого вирубування лісів; помилки при проектуванні викликають сповзання ґрунту та обрушення споруд, а безконтрольне викиданя у навколишнє середовище шкідливих промислових відходів — небезпечні порушення екологічної рівноваги.
3. Причини виникнення надзвичайної ситуації
Причини поділяються на природні та антропогенні. Природні причини з усього виду небезпек належать до розряду найбільш стабільних і становлять загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей, називаються стихійними лихами.
За причиною виникнення вони поділяються на три категорії.
1. Тектонічні — пов’язані з процесами, що виникають зі змінами предметів і явищ Землі.
2. Топологічні — їх причиною є процеси, що виникають на поверхні Землі.
3. Метеорологічні — пов’язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в космосі.
Техногенна безпека в Україні досягається за рахунок здійснення таких заходів:
• виявлення всіх чинників небезпек техногенного характеру, включаючи виявлення небезпеки продукції, що випускається, технологічних процесів, операцій, виробничих об’єктів і об’єктів життєзабезпечення населення;
• оцінювання ступеня (міри) небезпеки об’єктів техносфери із застосуванням комплексних методів, які передбачають проведення обліку пожежонебезпечних, вибухонебезпечних та інших потенційно небезпечних об’єктів, стану електробезпеки; перевірка надійності ємностей, що перебувають під тиском, а також урахування реальних гідрогеологічних, кліматичних і погодних умов; виявлення найбільш небезпечних вузлів і об’єктів, здатних в екстремальних умовах викликати ланцюгову реакцію і найбільш руйнівні наслідки;
• розробка прогнозів щодо виникнення, розгортання у часі й просторі надзвичайних ситуацій техногенного характеру щодо ліквідації їх наслідків та оцінювання розмірів можливих утрат і збитків;
• розробка превентивних і профілактичних заходів, метою яких є забезпечення стійкої й безаварійної роботи об’єктів господарювання.
5. Попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій
Найбільш ефективний спосіб зменшити шкоду, завдану навколишньому середовищу, суспільству, державі й кожній окремій особистості, — регулярне проведення заходів щодо попередження небезпеки надзвичайних ситуацій.
Попередження надзвичайної ситуації — це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення лиха.
У проведенні цих заходів можуть брати участь не лише спеціалізовані підрозділи МНС, а й добровільні громадські об’єднання (за наявності у їх представників відповідного рівня підготовки). Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними уповноваженими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а роботи проводити під їх керівництвом.
Домашнє завдання: скласти конспект уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар